Кароліна Стобецька

Так само, як і у всіх. Глухі люди можуть робити те ж саме, що й інші, але, звичайно, зі слухом є певні труднощі. Натомість мені зробили операцію з кохлеарної імплантації, і я щодня ношу процесор, щоб чути, але це не означає, що можу чути на 100%. Я пройшла реабілітацію і продовжую працювати над своїм слухом.

У випускному класі я ще не знала, що хочу вивчати, але мені дуже подобалися і досі подобаються психологічні теми, наприклад, статті з Newsweek або лекції TEDx про емоції чи психічне здоров’я дуже мені цікаві. Тому я надзвичайно щаслива, що маю можливість навчатися в ЕГУ і не шкодую про цей вибір! Я можу обрати спеціальність лише на третьому курсі. Мені подобається спорт, тому, можливо, я виберу спортивну психологію? Хоча ще побачимо!

Ні, я контактувала з університетом електронною поштою, а також подавала документи онлайн. З іншого боку, на початку навчання я була стурбована тим, що якщо піду спілкуватися з новими людьми, наприклад, до ресторану, то не зможу їх чути. Але, на щастя, я зустріла людей, які розуміють, у чому моя проблема, і шукають альтернативи, наприклад, набирають текст на телефоні або говорять голосніше і трохи повільніше. Звичайно, іноді я просто прошу повторити.

Я контактую з Бюро у справах людей з обмеженими можливостями (BON) тут як електронною поштою, так і особисто. Я попросила асистента, тобто людину, яка робить для мене конспекти лекцій. Це дуже допомагає, тому що іноді на заняттях з’являються складні поняття, які я не можу зрозуміти, і тоді я можу подивитися в нотатках.

Так, асистент завжди є на лекціях, тому що на цьому, головним чином, полягає її обов’язок.

Асистент в основному робить мені нотатки, але якщо у мене виникають труднощі з розумінням лекцій, я можу запитати її про це. Вона також може допомогти з організаційними питаннями, тому я можу бути впевнена, що будь-яка важлива інформація буде донесена до мене.

Я зверталася до BON’у, якщо мені потрібна була підтримка, як-от вищезгадана асистентка. Крім того, BON часто пропонує заняття, наприклад, з фізіотерапевтом, або різні тренінги для людей з обмеженими можливостями.

Глухі люди здебільшого є візуалами. Я, наприклад, люблю складати інтелект-карти або пробувати різні методи, які допомагають мені легше запам’ятовувати. Під час навчання я часто використовую планшет, де я можу користуватися різними додатками, такими як Goodnotes, щоб робити нотатки, або Quizlet, щоб запам’ятовувати терміни. Це дуже зручно, оскільки мені не потрібно носити з собою купу речей до університету. Що стосується інтелект-карт, то я роблю їх класично, переважно ключові слова і додаю до них, наприклад, картинки. Завдяки такому методу інформація швидше відкладається в пам’яті.

Я не користуюся ними, бо маю асистента, якого мені цілком достатньо. Але я знаю багато глухих людей, які користуються перекладачами як онлайн, так і особисто.

Я не бачу жодних труднощів з боку університету. Однак бувають випадки, коли під час практичних занять, коли студенти розмовляють між собою, я не можу чогось зрозуміти, бо вони говорять швидше або тихим голосом. Мене бентежить, що я не можу чути їх на 100%.

Якось мушу, у мене немає іншого вибору. Можу запитати людину, яка сидить поруч зі мною, можу поговорити з лектором про те, що у мене виникають труднощі, можу також попросити людей, які сидять далі, повторити.

Я вважаю, що психологія відкриває багато можливостей! В університеті я познайомилася з класними людьми і викладачами, які дуже люблять свою справу. Мені дуже подобається професор Магда Найда. На першому курсі у нас був Вступ до психології, і вона читала чудові лекції, які викликали у мене великий інтерес до психології. З іншого боку, професор Барбара Сипнєвська з предмету Організація та управління вміла привнести гумор до нудних теорій і викликати інтерес до предмету у студентів.
Я ще не зустрічала викладача, який був би зарозумілим або щось подібне, ми всі в університеті для того, щоб розвивати себе, а не просто отримати “папірець”. Великою перевагою є те, що ти завжди можеш підійти до викладачів після лекцій і запитати, якщо чогось не розумієш, або надіслати електронного листа.
Я також вдячна, що маю можливість користуватися послугами асистента, про якого вже згадувала.

Так, я граю у волейбол. Минулого року в ЕГУ я брала участь в академічних турнірах, де познайомилася з деякими чудовими людьми з команди. Ми грали матчі проти інших університетів. У нас були додаткові тренування в університеті, де ми могли підготуватися до матчу.
Також я граю в збірній Польщі з волейболу серед глухих. Я брала участь у різних турнірах, в тому числі міжнародних, таких як Олімпійські ігри в Бразилії та чемпіонат Європи, де ми посіли четверте місце, а зараз готуємося до чемпіонату світу в Японії.
Хочу підкреслити, що є глухі люди, які дійсно досягають успіхів не тільки в спорті, але й в освіті, пишуть кандидатські дисертації і інше. Звичайно, є бар’єри, які важко подолати, але все можливо!

Все почалося з того, що мій брат був у польській збірній для глухих, і він побачив у мені потенціал. Він запропонував мені звернутися до тренера національної збірної, і так все почалося. Цікаво, що під час чемпіонату Польщі або навіть на Олімпійських іграх нам не дозволяється користуватися слуховим апаратом або процесором. Якщо суддя побачить, що хтось використовує такий пристрій під час матчу, він може отримати штраф. Тому на зборах тренер часто стежить за тим, щоб ми не використовували ніяких слухових апаратів.

Є кафе, в які я люблю ходити. Парк Łazienki Królewskie такий красивий! Я можу перераховувати так багато цікавих і чудових місць! Але особисто для мене великим плюсом Варшави є те, що я можу спілкуватися тут з глухими людьми. У моєму рідному місті, Ченстохові, їх менше. Столиця ж – це місце, де часто організовуються різні культурні заходи для глухих людей.

Я не чую від народження, і на моєму шляху трапляється багато людей, які також є глухими. Я й досі підтримую з ними зв’язок. Крім того, є різні організації та асоціації, такі як STPJM (Асоціація польських перекладачів жестової мови) або Fundacja Kultury bez Barier. Існують вебінари жестової мови, тренінги, табори тощо. Я знаходжу такі заходи, звичайно, в інтернеті або за рекомендацією друзів.

***
Дякуємо Кароліні за інтерв’ю та бажаємо успіхів і перемог на подальших чемпіонатах, а також натхнення на нові звершення щодня, адже, цитуючи нашу співрозмовницю, все можливо!

Альона Трохимчук,
ЕГУ (AEH) у Варшаві